Владислав Гераскевич: Нікому робити подарунки не будемо, будемо боротися до кінця

Напередодні офіційного тренування скелетоніст Владислав Гераскевич у великому інтерв’ю для skeleton.com.ua розповів про свої враження від Олімпійського селища, складний період акліматизації, бентежну ситуацію із COVID, особливості Олімпійського треку та свою місію на Іграх-2022. Владислав наголосив на тому, що на його думку ОІ-2022 варто було б перенести хоча б на невеликий термін, а також зауважив те, що частина ЗМІ неправильно трактували його повідомлення про ПЛР-тест для боба.

– Владе, розкажи, будь ласка, яка логістика була у тебе починаючи з відправної точки, і закінчуючи Олімпійським селищем?

– 31 січня ми вилетіли із Борисполя до Стамбула, де була двогодинна пересадка до Пекіна. Після прильоту була процедура проходження контролю, схожа до тієї, яка була у жовтні, коли ми приїжджали на тестові старти, щоправда цього разу все було швидше. Це пов’язано із тим, що восени ми були першими зі спортсменів, хто заїжджав у Китай, а зараз ця система вже більш налагоджена, тому все відбувалося швидше. Після проходження тестів ми сіли в автобус і рушили в сторону Яньцин. На пункті контролю нас зупинили, щоб ми ще раз пройшли перевірку усіх речей, і тільки після того заїхали в Олімпійське селище.

– Загалом, умовами проживання задоволений?

– Кімнати нормальні, щоправда, в апартаментах, де спортсмени проживають по двоє, місця не надто багато. У перший день я жив у номері для однієї людини, і там більша площа, там краще. А ось у кімнаті для двох, направду, місця не вистачає: позайматися в номері я не можу, і це дуже незручно.  Загалом, апартаменти нормальні, але хотілося, щоб було більше місця. Якщо порівняти із Олімпійськими іграми в Пхьончхані, то в цьому плані там було комфортніше.

Знаю, що у санкарів у кімнаті дуже великі проблеми – у них несправний санвузол, його прорвало, і протягом трьох днів організатори із цим не можуть нічого зробити, а спортсмени вимушені жити із цим нестерпним запахом.

А селище мені сподобалось: воно гарніше, ніж у Кореї. Те саме можу сказати і щодо треку – візуально він красивіший, ніж у Пхьончхані.

– Які подарунки підготували організатори для учасників Ігор?

– Коли ти приїжджаєш у номер, на тебе вже чекають подарунки: пара рукавиць, подушка, яка трансформується у плед, рюкзак із засобами гігієни, значок із олімпійським талісманом, а також, мабуть, найвагоміший подарунок, який чекає на спортсмена, – телефон від Samsung серії Galaxy Z Flip 3. В комплекті йдуть навушники і кейси. Телефон, вже традиційно, збираюсь подарувати татові (сміється).

Також є певні активності в межах Олімпійського селища. Можна виконувати різноманітні челенджі і отримувати за це значки. За виконання певних завдань, як нагороду, отримуєш шарфик або рукавиці. За те, що проголосував за атлета, який має увійти в комісію МОК, дарували шапку.

– Владе, розкажи, будь ласка, як тобі дається акліматизація?

– Насправді, доволі тяжко. Набагато легше її проходити тоді, коли летиш за сонцем, а ми летіли проти. Останні дні дуже погано сплю і не можу заснути раніше, ніж перша чи друга ночі. Сподіваюсь, що до офіційних тренувань, які заплановані на 6 лютого, я зможу адаптуватися. З огляду на те, як було восени,  то цього часу якраз має вистачити: я звикну до цього часового поясу і прийду до тями.

Тут дуже специфічна висота, специфічна вологість, у мене дуже сильно кровоточить з носа, пересихає шкіра, губи. До цього всього потрібно звикати, потрібно кілька днів, щоб організм перелаштувався.

– Спортсмени щодня здають тести на COVID. Чи хвилююче тобі в очікуванні результатів, зважаючи на не найкращу епідеміологічну ситуацію у збірній?

– На мою думку, в умовах пандемії COVID, Олімпійські ігри потрібно було переносити. Можливо, і на невеликий термін, як було із Олімпіадою-2020 в Токіо, можливо, і на більший. Ситуація зараз жахлива, не все афішується, але дуже багато спортсменів хворіють. Я зараз не говорю конкретно про якусь команду, я кажу загалом про обстановку на Олімпіаді. Частина атлетів навіть не доїжджає у Пекін, здавши позитивні тести вдома – норвежці, французи, наші східні сусіди. Багато спортсменів пропускають старт, і ми розуміємо, що це не змагання Кубка світу, яких є вісім у сезоні, або інші старти, які проходять кілька разів у році…. Це головний старт чотириріччя, і для атлета, який пропускає Олімпійські ігри – це дуже велика трагедія. Протягом чотирьох років ти готуєшся до стартів, вкладаєш туди всі свої сили, а через позитивний тест пропускаєш Олімпіаду, і це ненормально. Хвороба на COVID – це не поодинокий випадок, це наслідки складної епідеміологічної ситуації у світі, адже випадають лідери з різних країн. Ще навіть не почалися Олімпійські ігри, але ця кількість випадків захворювань –  жахає.  Сьогодні (прим. 3 лютого) Іван Шмуратко (прим. фігурист) отримав позитивний тест, для нього це мав бути дебют на Олімпіаді. Дуже прикро, що такий сильний спортсмен пропускає командне катання, я чудово розумію, як це впливає емоційно.

Тести не завжди показують правильний результат, іноді бувають хибно-позитивні випадки. Неприємна ситуація трапилась із бельгійською спортсменкою зі скелетону: вона перехворіла на початку січня, коли прилетіла сюди, тест показав від’ємний результат, після того позитивний, потім двічі негативний і ще одного разу позитивний результат. Зараз її взагалі виселили із селища на один тиждень, починаючи із 2 лютого. На тренування її пускають, але окремо від усіх спортсменів, в окремий час. Вона зможе взяти участь у змаганнях лише тоді, коли будуть негативні тести. Хоча, знову ж таки, спортсменка хворіла на початку січня, пропустила через це два етапи Кубка світу, і це логічно, що вона зараз ніяк не може бути хворою, в неї немає жодних симптомів.

Така ситуація бентежить, тому що ми розуміємо, що такий тест може бути у кожного зі спортсменів. До того ж, китайці зберігають за собою право не показувати детальний аналіз тесту. Результат надсилають людині з НОК України, яка відповідальна за спортсменів та персонал у селищі. Відповідно, я не знаю на скільки китайці можуть впливати на хід подій. Кожен атлет може стати жертвою хибного результату, ми кожен день з острахом чекаємо на результати тестів.

– Саме після тестових стартів у Пекіні, у жовтні, ти вирішив змінити скелетон. Не пошкодував про це рішення?

– Поки я ще не спробував новий скелетон тут, на Олімпійській трасі, але, з огляду на сезон (прим. у цьому сезон Владислав Гераскевич на етапі Кубка світу в Сігулді показав найкращий результат – 6 місце), я про це рішення не шкодую, хоча воно і було екстремальне, страшне та складне. Я бачу, що цей скелетон має дуже хорошу перспективу. Звичайно, трішки би більше часу не завадило, але це рішення було правильне. Я сподіваюсь, що нам вдасться розкрити повністю потенціал скелетона саме на Олімпійських іграх, саме на змагальних заїздах.

– Найімовірніше, трасу трішки змінять, у порівнянні із тією, на якій ти тренувався під час тестових стартів. Часу щоб звикнути до оновленого треку буде достатньо?

– Думаю, часу буде достатньо. Більшість спортсменів вже каталися на ній 2 лютого, і вони казали, що траса майже не змінилася, але вона стала трохи швидшою. Звичайно, на змаганнях будуть ще більші швидкості, але змін майже не відбулося, все залишилося так, як було восени.

– Якій частині дистанції, якому віражу, потрібно буде приділити особливу увагу?

– Таких віражів багато. Я не можу сказати, що ця траса є зовсім простою, але вона і не є суперскладною. Цікаве буде проходження зв’язки 4-5-6, особливо вихід з шостої – якщо ти погано входиш, то буде дуже складно правильно вийти з цього віражу. У багатьох спортсменів восени на цій ділянці було багато проблем.

На самому початку треку, у другому віражі, можна легко вдаритись об стелю, де є дерев’яні дошки, це дуже сильно впливає на перебіг твого заїзду, і може забрати багато твого часу. Вдарити стелю можна доволі легко, тому потрібно буде обережно проходити цю ділянку.

Звертати увагу потрібно буде і на низ траси, особливо на кільце – 11 віраж, а також вихід із кільця 11-12 – це те місце, де у спортсменів восени були великі проблеми. Загалом, уся ця траса цікава, але це ключові місця, де атлети допускали найбільше помилок під час тестових стартів у жовтні.

Мої заїзди восени мені подобалися, я був дуже задоволений своїм пілотуванням, я був незадоволений лише скелетоном та ковзанами, але це ми і змінили. І, повторюсь, я сподіваюсь, що це було правильне рішення. 

– Чи можеш цю трасу назвати «зручною» для себе?

– Побачимо на Олімпійських іграх. Поки що, судячи зі збору восени, вона непогана – мені сподобалась, але я всі траси вважаю цікавими. Я не можу сказати, що я боюсь якогось треку, тому практично кожна траса для мене є «зручною». Єдине, як «незручну», відзначу трасу в Австрії, тому що вона занадто легка: хоча я її їду класно та все ж, її всі чудово проходять, і на результат дуже впливає стартовий розгін… Тут траса нова, не всі спортсмени вдало її проходять, але тільки змагання покажуть наскільки вона «зручна», чи навпаки – «незручна» для мене, хоча я вірю лише у найкраще.

– Кого вважаєш головними фаворитами на цих стартах?

– Складно сказати, тому що був дуже щільний сезон, і на кожній трасі хтось новий показував круті результати, таблиця лідерів у цьому сезоні постійно змінювалась, все залежало від траси. Тому фаворитів багато, когось конкретно виділити складно.

Якщо говорити про старт восени, який був не рейтинговим і не впливав на ліцензію, тоді найсильнішим виявився німець Гасснер. Але подивимось, тому що Олімпійські ігри – це трішки інший старт, це не просто змагання без рейтингу. Варто відзначити і латвійців, і німців, і британців, і східних сусідів, – вони всі сильні. Італійці та австрійці теж не зі слабких, ну і ми, звичайно, нікому робити подарунки не будемо, будемо боротися до кінця. Змагання покажуть.

– Чи відчуваєш тиск який на тебе покладений за результати на Олімпійських іграх?

– Тиск? Напевне, не відчуваю, тому що я розумію, що той шлях, який ми подолали – дуже крутий, і те, що ми маємо – це чудово. Я відібрався на Олімпійські ігри за допомогою моєї команди, ми всі працювали над цим не покладаючи рук. Ми вже тут, вже у Пекіні, і вже перемогли багатьох сильних атлетів, відібравшись на ігри. Надзвичайно багато сильних та талановитих атлетів сюди не відібралися. Серед них – кореєць Кім Джису, який був шостим на Олімпійських іграх в Кореї, сюди ж він не зміг пройти відбір; залишився вдома австрієць Флоріан Ауер, який на минулому Чемпіонатів світу був дев’ятим; американець Флоріан Остін, який закінчував гонки у ТОП-10 також не потрапив на ігри. Тут немає й інших учасників Пхьончхану-2018, тому відбір сюди – це вже досягнення.

Ми країна, у якої немає жодних умов для тренувань. Так, фінансування є, але ми і близько не можемо порівнювати наше фінансування із командами Британії, Німеччини, Австрії, Латвії, Китаю… Це цифри, які відрізняються у 20 разів! І при цьому, я навіть не посоромлюсь цього сказати, ми боремось із ними на рівних, тому що щільність результатів у цьому сезоні була надзвичайно висока, і нас розрізняють соті долі секунди. А ми виступаємо нарівні із тими країнами, які мають набагато більші можливості, фінансування, традиції. У них є наукові лабораторії, які працюють для їхніх команд, а у нас цього, на жаль, немає. Збірна Британії працює із Макларен – командою Формули-1, це надзвичайно великі ресурси та можливості.

А ми, по суті, нова та маленька країна у цьому виді спорту, боремось із ними. Тому який тиск я можу відчувати? Я відчуваю лише гордість за нашу команду, за нашу пророблену роботу, і хочу показати Україні та усьому світу, що українське представництво є у скелетоні, і ми є сильними. Я хочу достойно представити нашу країну і принести задоволення своїми заїздами нашим уболівальникам!

– Що змінилося у тобі у порівнянні із Іграми-2018?

– За чотири роки, які минули з моменту Олімпіади в Пхьончхані, моє відношення не змінилося: я хочу отримати задоволення, і виконати свої найкращі заїзди. За цей час я здобув новий досвід, який із кожним днем зростає, адже тоді я був зовсім юним, а зараз – більш досвідчений. Але суперники також не стоять на місці у своєму розвитку, до того ж розвивається весь спорт.

У мене змінився скелетон, виробник скелетону, змінилась особиста вага (сміється) (прим. вага спортсмена разом зі скелетоном немає перевищувати 120 кілограм). За ці чотири роки, насправді, дуже багато змін. У нас команда стала більшою, від федерації поїхав не один спортсмен, а два: до мене приєдналася ще і Лідія Гунько. Зараз у нас є фізіотерапевт, а тоді свій перший масаж, на рівні професійного спорту, я отримав саме у 2018 році, на Олімпійських іграх, у селищі. Але цю людину масажистом складно було назвати…  

– Владе, у тебе присутнє хвилювання, зважаючи на те, що до змагань залишився тиждень?

– Я намагаюсь відноситися спортивно та професійно, тому зараз я максимально готують до старту. У мене немає вільної хвилини, щоб витрачати час на переживання: ми тренуємось, відновлюємось, робимо бігові тренування, знаходимо можливість робити їх тут, у Китаї, виконуємо тренування в залі та номерах. Шукаємо змогу потренуватися, аби набрати оптимальну форму, адже зараз надзвичайно важливий період для того, щоб доробити усю роботу, яку ми проробили протягом всіх цих років. І, звичайно, знаходжу можливість морально налаштуватися – я буду ходити і вивчати трек,  дивитися, що змінилося. Ще побачимо аналіз, спробую проаналізувати його у голові, та пройти трасу у голові, щоб бути готовим до перших тренувань.

– Чи очікував таку реакцію суспільства на твоє повідомлення про ПЛР-тест для боба? Чи правильно тебе зрозуміли?

– Насправді, багато ЗМІ мене дуже неправильно зрозуміли. Я не виставляв цей пост як скандал, як проблему. Деякі ЗМІ виставили це так, ніби у нас немає можливості заплатити. Ні, тут у нас не було жодних проблем. В цьому випадку, у цій ситуації, я можу сказати, що наш НОК і Міністерство відпрацювали добре.

Перед публікацією, я розумів, що буде якась реакція. Але я мав на увазі загалом абсурдність цієї всієї ситуації – брати ПЛР-тест у боба, який тиждень летить у Китай! Звичайно, я розумію, що на певних поверхнях коронавірус може залишатися, але він не може  там утримуватися упродовж тижня. Тому, звичайно, це абсурд: як і ціна, так і сама процедура ПЛР-тестування бобу. Я виставляв цей пост саме з такої точки зору, в жодному разі не для того, щоб сказати, що нам на це хтось не дав грошей, або хтось не може заплатити за процедуру, і через це ми не можемо виступити, ні! 

– В Олімпійському селищі відчувається атмосфера олімпійського фестивалю?

– Я багато розмовляв із учасниками Літніх Олімпійських ігор у Токіо, і вони говорили, що незважаючи на COVID-обмеження, атмосфера спортивного свята надзвичайно сильно відчувалась. Я пам’ятаю свої перші Олімпійські ігри у Пхьончхані, і тоді я був неймовірно вражений наскільки це було круто, мене це приголомшило, це було щось неймовірне для спортсмена! Там я спілкувався з Олімпійськими чемпіонами, з медійно-популярними спортсменами, до тебе була велика увага з боку преси, тоді була просто крута атмосфера. А зараз на атмосферу, мабуть, впливає щоденне ПЛР-тестування, і стрімке зростання захворювання, тому що ми майже не контактуємо з іншими командами, майже нікого не бачимо – лише у їдальні через скло, у масках: ніхто не сидить, не спілкується одне з одним. Усі знервовані, оскільки вибувають навіть лідери. Хворіють навіть ті, кого зачиняли на тренувальних базах перед вильотом. Тому, наразі, я не відчуваю атмосферу свята, поки що відчувається лише неймовірна стурбованість усіх спортсменів, атмосфера нервів. 

Спілкувалась Дарія Вирста
Фото: Instagram iceformulaone